про мене
Я — Артур Дронь. Український письменник і військовий. Пишу про війну не як про сюжет, а як про досвід, у якому доводиться жити.
Мої тексти — про людей поруч, про побратимів, втрати, втому і відповідальність. Про страх і любов, які існують одночасно. Про памʼять, яку не можна відкласти «на потім».
Я не намагаюся пояснити війну — я намагаюся її проговорити. Так, як це відчувається зсередини.
Фото: Денис Маноха для Vogue Ukraine
Артур Дронь — письменник і ветеран російсько-української війни. Родом із Рогатинщини, до 16 років мешкав у селі Підмихайлівцях. Із 2017 року проживає у Львові.
Закінчив факультет журналістики ЛНУ ім.І.Франка. Із березня 2022-го по липень 2025-го служив піхотинцем в лавах 125 ОбрТРо (зараз 125 Окрема важка механізована). Брав участь у бойових діях на території Донецької, Харківської та Запорізької областей. У жовтні 2024 року отримав важке поранення й після проходження лікування звільнився в запас за наявністю інвалідності.
Із весни 2021-го і до служби в армії, а потім з жовтня 2025-го до березня 2026 року працював івент-менеджером у “Видавництві Старого Лева”.
автор книг
Автор книг віршів “Гуртожиток №6” (2020) і “Тут були ми” (2023) та книги свідчень “Гемінґвей нічого не знає”. Співавтор поетичних і прозових антологій “Фронтмени”, “Так ніхто не кохав”, “Сучасна українська проза і поезія у Vogue Ukraine”, “Поміж сирен. Нові вірші війни” та інших.
Першу книгу, “Гуртожиток №6”, написав у 19 років і видав у маленькому видавництві “Тріада плюс” власним коштом і накладом у 300 примірників. Отримала відзнаку Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця в 2021 році.
Написана на фронті поетична книга “Тут були ми” — повністю благодійний проект: весь прибуток з її продажу видавець і автор передають благодійному фонду “Голоси дітей” на допомогу постраждалим від війни дітям. Коштами від продажу книги, гонорарами за іноземні видання, благодійними зборами й літературними читанням навколо книги разом із читачами вдалося зібрати й передати на потреби постраждалих дітей ужепонад 1 700 000 гривень. Станом на березень 2026 року книжка вийшла також англійською, шведською, норвезькою, польською, французькою і литовською та готується ще кількома мовами. Увійшла до списку найкращих книг 2023 року за версією Українського ПЕН, номінована на здобуття Національної Шевченківської премії 2024 року. Наразі тираж книги сягнув 6 тисяч примірників.
Книгу свідчень “Гемінґвей нічого не знає” написав на лікуванні після поранення, хоч деякі тексти були написані у раніші періоди служби. Перша прозова книжка вийшла друком в серпні 2025 року й станом на зараз її загальний наклад — більше 40 тисяч друкованих примірників. Переклади книги вже готуються до публікації англійською, шведською, чеською, польською, угорською, грузинською, французькою, словацькою, а також португальськоюв Бразилії. За цю книгу отримав премію імені Юрія Шевельоваза найкращу есеїстику 2025 року. Увійшла до списку найкращих книг 2025 року за версією Українського ПЕН, списку кращих книг року за версією Читомо, а також стала найкращою прозовою книгою року за версією Укрінформу.
У 2026 році працює над новим проектом із назвою “Лікарня святого Пантелеймона”. Книгою віршів та прозових текстів про лікування ран, життя після травми та співжиття людей із різними болючими досвідами. Кожну зі згаданих книг, окрім “Гуртожитку №6” можна придбати на цьому сайті з іменним підписом від автора. Переходьте в розділ каталог.
