АРТУР ДРОНЬ

    Письменник і ветеран російсько-української війни. Родом із Рогатинщини, до 16 років мешкав у селі Підмихайлівцях. Із 2017 року — у Львові.  
         
    Закінчив факультет журналістики ЛНУ ім.І.Франка. Із березня 2022-го по липень 2025-го служив піхотинцем в лавах 125 ОбрТРо (зараз 125 Окрема важка механізована). Брав участь у бойових діях на території Донецької, Харківської та Запорізької областей. У жовтні 2024 року отримав важке поранення й після проходження лікування звільнився в запас за наявністю інвалідності.  

Фото: Денис Маноха для Vogue Ukraine

        Із весни 2021-го і до служби в армії, а потім з жовтня 2025-го до березня 2026 року працював івент-менеджером у “Видавництві Старого Лева”.

        Автор книг “Гуртожиток №6” (2020) і “Тут були ми” (2023) та книги свідчень “Гемінґвей нічого не знає”. Співавтор поетичних і прозових антологій “Фронтмени”, “Так ніхто не кохав”, “Сучасна українська проза і поезія у Vogue Ukraine”, “Поміж сирен. Нові вірші війни” та інших.

книги

        Першу книгу, “Гуртожиток №6”, написав у 19 років і видав у маленькому видавництві “Тріада плюс” власним коштом і накладом у 300 примірників. Отримала відзнаку Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця в 2021 році.

      Написана на фронті поетична книга “Тут були ми” — повністю благодійний проект: весь прибуток з її продажу видавець і автор передають благодійному фонду “Голоси дітей” на допомогу постраждалим від війни дітям. Коштами від продажу книги, гонорарами за іноземні видання, благодійними зборами й літературними читанням навколо книги разом із читачами вдалося зібрати й передати на потреби постраждалих дітей уже понад 1 800 000 гривень.


Станом на березень 2026 року книжка вийшла також англійською, шведською, норвезькою, польською, французькою і литовською та готується ще кількома мовами. Увійшла до списку найкращих книг 2023 року за версією Українського ПЕН, номінована на здобуття Національної Шевченківської премії 2024 року. Наразі тираж книги сягнув 6 тисяч примірників.

        Книгу свідчень “Гемінґвей нічого не знає” написав на лікуванні після поранення, хоч деякі тексти були написані у більш ранні періоди служби. Перша прозова книжка вийшла друком в серпні 2025 року й станом на зараз її загальний наклад — більше 40 тисяч друкованих примірників. Переклади книги вже готуються до публікації англійською, шведською, чеською, польською, угорською, грузинською, французькою, словацькою, а також португальською в Бразилії. За цю книгу отримав премію імені Юрія Шевельова за найкращу есеїстику 2025 року. Увійшла до списку найкращих книг 2025 року за версією Українського ПЕН, списку кращих книг року за версією Читомо, а також стала найкращою прозовою книгою року за версією Укрінформу.

        У 2026 році працює над новим проектом із назвою “Лікарня святого Пантелеймона”. Книгою віршів та прозових текстів про лікування ран, життя після травми та співжиття людей із різними болючими досвідами. Кожну зі згаданих книг, окрім “Гуртожитку №6” можна придбати на цьому сайті з іменним підписом від автора. Переходьте до каталогу книжок.

Перейти до книг

каталог книг:

Гемінґвей нічого не знає
Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психо­терапією не лише для нього, а й для читачів.Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут обʼявляється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися.
 300,00 грн
Перейти на сторінку каталогу